Нещодавно команда «Екосіті» повернулася з чергових змагань. Але цього разу був не виступ агітбригади на екологічну тему, а інтелектуальний турнір.

З 23 по 27 жовтня у Харкові проходив ХІІІ Всеукраїнський турнір юних географів. Команда Флоринської ЗОШ І-ІІІ ступенів у складі: Кельман Андріанни, Костенюк Марії, Роскіш Ярослави та Рудь Інни представляла на турнірі не лише школу, але й Бершадський район та Вінницьку область. Адже ми були єдиною командою з Вінниччини.

Всеукраїнський турнір юних географів є командним змаганням з географії, який проводиться Міністерством освіти та науки України відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри та конкурси. Турнір – це змагання у формі рольової гри, що сприяє набуттю умінь розв'язувати складні географічні проблеми, доповідати, формулювати твердження та захищати власну думку в наукових дискусіях.

У Турнірі цього року взяли участь 24 команди з Волинської, Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Одеської, Херсонської, Харківської, Чернівецької областей, Дніпра та Кропивницького, які складалися з 3, 4 або 5 учнів. Кожну команду очолює капітан, який є її офіційним представником. Команди виступають в таких ролях: Доповідач, Опонент, Рецензент та Спостерігач. Турнір проводиться за олімпійською системою у три етапи: чвертьфінал, півфінал та фінал. Учасники команд, які виступають в зазначених ролях на змаганнях, отримують індивідуальний рейтинг занакопичувальною системою. При оцінюванні Доповідача беруть до уваги наукову достовірність викладених фактів, повноту розкриття питання, вміння доповідати та звертати увагу слухачів на ключові моменти доповіді, вміння вести наукову дискусію, якість ілюстрування власної доповіді. При оцінюванні Опонента беруть до уваги коректність оцінки зробленої доповіді, повноту висвітлення як позитивних, так і негативних сторін доповіді, вміння вести наукову дискусію. При оцінюванні Рецензента беруть до уваги коректність оцінки доповіді і роботи Опонента вміння підтримувати наукову дискусію; оцінюється робота не тільки окремої людини, а команди, тому при виставленні оцінок враховується ступінь взаємодії між членами команди та активність усіх членів у ході дискусії.

 Команда «Екосіті» зіграла чотири гри з дванадцятьма командами, набравши 180,75 бала. До фінальних змагань нам не вистачило балів. Головне не перемога, а участь, як кажуть, та все ж хотілося потрапити до когорти найсильніших команд. У ході гри учасникам довелося дискутувати навколо таких понять як «урбанізація», «теорія нової урбаністики»,  «старіння нації», «міграційна криза у Європі». Жваво проходили дебати над питанням: «Чому американський демограф Ф. Ноутстейн вважає, що проблема старіння – це зовсім не проблема, а лише песимістичний погляд на найбільший тріумф людства.». Кожна команда готувала свій  проект на тему: «Історія розвитку засобів і способів орієнтування людини в просторі від знаходження найпростіших орієнтирів до використання GPS». Учасники турніру долучились навіть до розв’язку  внутрішніх політичних питань держави, коли необхідно було скласти  власну схему адміністративно -  територіального поділу України, який би забезпечив економічний розвиток регіонів в умовах децентралізації влади. Всього учасники турніру готували презентації, доповіді, опонування, рецензування з 20 питань.

Велика пророблена робота, підготовка до виступів і самі виступи дівчат, їх розкутість, вміння володіти аудиторією та бажання бути кращими, допомогли команді посісти четверте місце разом з кількома командами. Команда «Екосіті» отримала диплом лауреата турніру , диплом у фінальному етапі за командну гру, Інна Рудь, капітан команди, відзначена дипломом в особистій першості.

Змазання – змаганнями, але й про дозвілля забувати не потрібно.

Цікавими та змістовними були екскурсії найбільшим промисловим центром України. Адже Харків – не тільки центр промисловості, але й великий політичний, культурний, туристичний центр, колишня столиця України, де тісно переплітаються пам’ятки старовини і сучасні споруди. Ми побували на екскурсії у Харківському національному університеті ім. В. Н.Каразіна, одному з найстаріших університетів Східної Європи, який був відкритий у 1805 р. Прогулялися площею Свободи, яка є третьою за величиною площею Європи і сьомою у світі, незвичайної форми,  що нагадує хімічну реторту. Оригінальністю та красою вабить до себе екопарк Фельдмана на околиці міста зі своїми мешканцями, а бал хризантем завдяки першому снігові перетворився на танок зимових красунь.

Свої прагнення до гри, волю до нових перемог та представлення своєї школи, району, області ми не змогли б втілити в життя без спонсорів. Тому хочеться подякувати перш за все М. Краснєєву, директорові ДП «Бершадське лісове господарство» за надані кошти на поїздку до Харкова, В. Гаслу, керівнику АГРО-В СВГ с. Флорино та О.Гончаруку, приватному підприємцю. Щиро вдячні за допомогу в організації поїздки О. М. Тартачній, начальнику відділу освіти Бершадської РДА, В. Усатюку, директору Флоринської ЗОШ.                                                       

                                                          Ольга Макарчук, учитель географії Флоринської ЗОШ І-ІІІ ст., керівник команди

31 жовтня 2017 року на базі ДНЗ «Ромашка» с.Красносілка відбулося районне методичне об’єднання для музичних керівників дошкільних закладів. Учасників методичного об’єднання привітала та побажала присутнім плідної праці Білоус Тетяна Леонідівна, завідуюча ДНЗ.

На даному методичному заході були присутні музичні керівники ДНЗ району. Поділилася власним досвідом роботи музичний керівник Зінькевич Людмила Дмитрівна.

Тема методичного об'єднання: "Використання інноваційних педагогічних технологій для музичного розвитку дошкільників у гуртковій роботі". Вихованці садочка потішили присутніх своїми талантами. Різноманітне використання ігрових елементів на музичних заняттях дає можливість залучити  до процесу всіх дітей. Елементи народності сприяють патріотичному вихованню  та становленню національної ідентичності навіть у такому ніжному віці.

Семінар пройшов у дружній атмосфері, гості залучались до виконання завдань, що дуже сподобалось малечі і дало гарний результат виховних завдань.

Наталія Свистун, методист РМК з дошкільної освіти

З метою виховання в учнів екологічної культури і свідомості,  правильної поведінки в природі та відповідно до річного плану відділу освіти Бершадської РДА,  Бершадської СЮН в закладах освіти Бершадського району з 23 по 27 жовтня 2017 року проведено Тиждень екології та охорони природи. Підсумком  районного Тижня 27  жовтня 2017 року стали:

-      конкурс-захист  науково-дослідницьких робіт на тему « Пам’ятки  садово-паркового мистецтва нашого краю» ;

-       захист науково-дослідницьких робіт з лісової справи,

-      виставка «Творчість юних екологів – дослідників».

На районну  науково – практичну конференцію «Пам’ятки садово-паркового мистецтва нашого краю»  були представлені роботи  з 10 шкіл : Дяківської, Ставківської, Тирлівської ЗОШ І – ІІст., Війтівської,  Баланівської, Сумівської, Шляхівської, Яланецької, Бершадської  №1, 3 ЗОШ  І – ІІІ ст..

Кращими  визнано науково-дослідницькі роботи учнів Війтівської, Баланівської, Яланецької та Бершадської №3 ЗОШ І-ІІІ ст. Вони відзначалися  актуальністю, поєднанням емоційного та інтелектуального сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю, а також рівнем підготовленості до захисту науково-дослідницької роботи  та оформленням науково-дослідницької роботи.

 Для висвітлення результатів  пошуково-дослідницьких робіт використані відеопрезентації учнями Баланівської, Війтівської, Яланецької, Бершадські №1,3 ЗОШ І-ІІІ ст., Ставківської, Тирлівської ЗОШ І-ІІ ст., розкладничка – Сумівської  ЗОШ І-ІІІ ст. Вироби на виставку  «Творчість юних екологів дослідників» представили – Баланівська, Бершадська № 1,3, Шляхівська ЗОШ І-ІІІ ст., Маньківська, Ставківська, Тирлівська, Малокиріївська, М’якохідська ЗОШ І-ІІ ст., плакати на екологічну тематику – Шляхівська школа. 

Учениця Сумівської  ЗОШ І – ІІІ ст.. представила на конкурс науково-дослідницьку роботу з основ лісового господарства, що відзначалась актуальністю досліджуваної проблеми, чіткою  схемою проведенних досліджень та їх  результатами.

 8 листопада 2017 року на обласному тижні екології наш район буде представляти   переможець районного конкурсу – учениця Війтівської  ЗОШ І-ІІІ ст. Лавренюк Марина (керівник Білозір Олена Петрівна).

Учасниками обласного етапу Всеукраїнського  зльоту учнівських лісництв 9 листопада 2017 року  стануть  юні лісівники Сумівської ЗОШ І-ІІІ ст.  Бажаємо перемоги нашим юним екологам!

Зоя Панченко, директор Бершадської  СЮН

27 жовтня 2017 р. на базі ДНЗ «Веснянка» с.Бирлівка проведено семінар для завідуючих ДНЗ району. Тема семінару «Патріотичне виховання дошкільників в умовах сучасного ДНЗ».

Завідуюча закладу Галина Щерба провела для присутніх колег екскурсію-огляд території та групових кімнат. Голова сільської ради Алла Саковська поділилася своїми планами та задумами щодо покращення матеріально-технічної бази закладу, залучення додаткових коштів та повернення в село дітей, які відвідують міські ДНЗ.

Відповідно плану семінару присутні переглянули комплекси вправ ранкової гімнастики, заняття патріотичного спрямування у різних вікових групах. Музичний керівник закладу Лілія Коваль представила гурткову роботу з обдарованими дітьми та запропонувала переглянути музичну казку «Ріпка» та фрагмент зі свята до Дня козацтва.

Присутні завідуючі обговорили зміни в законі «Про освіту», що стосуються безпосередньо галузі дошкільної освіти.

На завершення семінару завідуюча подякувала всім учасникам за гарний настрій,  висловила побажання аби кожна родина, кожна дитина була здоровою, щасливою, зростала в казці та творила її сама. Гості подякували працівникам дитячого садочку за патріотичне виховання підростаючого покоління, прищеплення любові до України та рідного краю, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв та рідної мови.

Наталія Свистун, методист РМК з дошкільної освіти

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише ідуть за обрій справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідчень!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох на півдні Карелії капітан Матвєєв розстріляв «Соловецький етап» – 1111 в`язнів Соловецької тюрми особливого призначення, у його складі – 290 українців. Список «українських буржуазних націоналістів» – 134 особи – розстріляний 3 листопада.

Наймасовішу за всю совєтську епоху “чистку” суспільства від елементів, непридатних для будівництва комунізму, теоретично обґрунтував новий нарком НКВД Ніколай Єжов і зредагував та схвалив сам Сталін. Вона розпочалася за наказом НКВД СССР № 00447 5 серпня 1937 року і мала тривати 4 місяці. Насправді ж вона була припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, тобто тривала понад 15 місяців.

Усього під час кампанії до розстрілу з політичних мотивів були приречені 681.692 особи, з них 631 897 – позасудовими “трійками”. (Борис Соколов. Наркомы страха. Ягода. Ежов. Берия. Абакумов. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2001. – С. 130). За даними Московського «Меморіалу», заарештовано було 1.725 тисяч осіб, розстріляно 815 тисяч. (Газета «30 октября», № 79, 2007 р.). В Україні, за офіційними даними, в 1936 році заарештували 15.717 осіб, у 1937 – 159.573, у 1938 – 108.006 (Юрій Шаповал. Апогей тероріади // Дзеркало тижня, № 29 (658). – 2007. – 11 серпня).

Твердження, що Великий Терор був спрямований лише проти партійних кадрів, хибне: комуністів у 1937 – 1938 роках було заарештовано 110 – 113 тисяч. «Тридцять Сьомий — це гігантський масштаб репресій, що охопили всі реґіони й усі без винятку верстви суспільства, від вищого керівництва країни до безмежно далеких від політики селян і робітників, – сказано у Тезах Міжнародного «Меморіалу». Усього в ході кампанії було репресовано понад 2 млн. осіб.

У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляного 3 листопада, поет-неокласик професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, історики академік Матвій Яворський, професори Володимир Чеховський і Сергій Грушевський, науковці Степан Рудницький, Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, творець Гідрометеослужби СССР голландець родом професор Олексій Вангенгейм, міністр фінансів УСРР Михайло Полоз, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан (дочка Володимира розстріляна під Леніградом, сини Іван і Тарас – у Києві в грудні 1934 р.), письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий…

Це були люди, які могли б створити неоціненні духовні скарби, володіючи якими, ми, українці, стали б урівень з іншими цивілізованими народами. Сама присутність таких людей у суспільстві робить його кращим. Але постріли малограмотного, але кваліфікованого розстрільника капітана Михаїла Матвеєва – виконавця волі чужої, глибоко ворожої нам комуністичної влади – змінили хід нашої історії... Вважається, що народ, який утратив 2-3% найактивніших людей, – переможений. Ми ж, українці, в 30–40-х роках ХХ століття втратили третину населення (голод, репресії, депортації, війни), причому найактивнішого. Від того удару ми не оговталися досі. Джеймс Мейс нинішній період історії України визначав як “постгеноцидний”. Процесу інтелектуального і морального занепаду українського суспільства та подальшого російщення не змогло зупинити навіть проголошення незалежности. Усі наші сучасні біди – це наслідок сатанинської селекції, під час якої була фізично знищена найкраща частина українського народу.

Урочище Сандармох у 30-х роках – це «обычное место расстрелов» на півдні Карелії. Його знайшли за документами та ідентифікували на місцевості 1 липня 1997 року Карельський та Санкт-Петербурзький “Меморіали”, а саме Юрій Дмитрієв, Веніамін Іофе та Ірина Рєзнікова-Фліґе.

Того ж 1997 року, в річницю початку розстрілу, 27 жовтня, там було відслужено першу панахиду та проведено мітинг. Там споруджено пам’ятник з написом «Люди, не убивайте друг друга». Санкт-Петербурзький “Меморіял” привіз туди камінь із Соловків. Стоять великі польський та російський хрести, мусульманський пам'ятний знак. У лісі – сотні карельських пам’ятних знаків – стовпи з дашками. Тут кількасот ям, де покоїться біля 9 тисяч розстріляних.

2004 року з ініціативи американського громадянина Веніаміна Трохименка, батько якого, відомий мовознавець, розстріляний у Сандармосі 4 листопада, стараннями українців усього світу, насамперед Товариства української культури Карелії «Калина», яке очолює велика подвижниця Лариса Скрипникова, там споруджено величний пам`ятник – гранітний Козацький хрест «Убієнним синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик). У колі на перехресті вгадуються профілі тих, кого називають цвітом української нації.

Сандармох – це один з відомих тепер епізодів Великого терору. А скільки їх невідомих…  Пам'ятаймо, щоб не допустити, не повторити...

За матеріалами інтернет-ресурсу