Зустрічає Джулинка гостей. Семінар географів

Золотим колоссям, щедрими хлібами

Поетичним словом виграва земля.

Хай гордиться вірними доньками й синами,

У Подільськім краї - Джулинка моя!

                                                                                    Лариса Заміхора

21 березня 2017 року педагогічний колектив Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів радо зустрічав  гостей на районному семінарі вчителів географії  на  тему  «Формування ключових компетентностей учнів із використанням інформаційно-комунікативних технологій, як засіб розвитку  особистості». На даному методичному заході були присутні 34 учителя географії.

До гостей звернулися учні Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів які  у  цікавій  віршованій  формі  привітали учасників семінару та представили свою рідну школу.

Практичний блок семінару  розпочався  проведення відкритого  уроку у 8 класі. Вчитель географії  Івасик Ганна Григорівна  запросила  на свій урок  «Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення в світі та Україні. Регіональні відмінності демографічних процесів. Дослідження Чубинського».  На уроці Ганною Григорівною була створена атмосфера  співпраці, учні старанно працювали на поставленою метою та завданнями.  Оформлення класу відповідно до теми уроку, різні  форми і методи роботи,  використання комп’ютера – все це сприяло високому  рівню засвоєння  знань.  

Родзинкою семінару стала літературна зустріч з  поетом земляком  Віктором Олексійовичем Цимбалом.  Віктор Олексійович читав свої  вірші  про рідне село, рідну землю, сім’ю , Україну, кожна стрічка у них пронизана натхненням і любов’ю, духом патріотизму.

Районний семінар відбувся  в атмосфері  педагогічної єдності, розуміння, глибокої щирості, яку зуміли створити  педагоги шкіл району та  учасники навчально-виховного процесу  Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів під керівництвом директора школи  Шевчука М.П.,  заступника директора з НВР  Чабан С.О. та  заступника директора з ВР  Заміхори Л.А.

Закінчилась творча зустріч колег-географів обговоренням побаченого, обміном думками, побажанням миру, взаєморозуміння, успіхів у педагогічній роботі.

Олена Процепова, методист РМК

 

26.03.2017 | Aдмін | Читати далі

Всесвітній день водних ресурсів

Вода є найпростішою і звичною речовиною на планеті. В даний час 70% території нашої планети покриті водою. При цьому пити можна тільки 1% цієї води. За останні роки в світі відбулося безліч конфліктів, пов’язаних з доступом до води.

Ідея проведення Всесвітнього дня водних ресурсів вперше прозвучала на конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку (ЮНСЕД), яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро.

Генеральна Асамблей Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Цей день повинні були почати відзначати у 1993 році у відповідності з рекомендаціями Конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку.

Держави були покликані присвятити День водних ресурсів здійсненню рекомендацій ООН і проведенню конкретних дій на національному рівні.

Щорічно одна з установ ООН призначається координатором заходів Всесвітнього дня водних ресурсів і відповідає за просування нової теми під керівництвом Адміністративного комітету з координації.

Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:

  • сприяти прийняттю відповідних заходів для рішення проблеми забезпечення населення питною водою;
  • інформувати суспільство про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому;
  • залучити до святкування Всесвітнього дня водних ресурсів уряди, міжнародні агентства, неурядові організації і приватний сектор.

22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важність водних ресурсів для оточуючого середовища і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем так і рішень в цій області. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми.

Також не варто забувати, що всі живі тварини і рослини складаються з води: тварини та риби - на 75%, медузи - на 99%, картопля - на 76%, яблука - на 85%, помідори - на 90% , огірки - на 95%, кавуни - на 96%. Навіть людина складається з води. 86% води міститься в тілі у новонародженого і до 50% у літніх людей.

Якщо людина втрачає 2% води від маси свого тіла, то у неї виникає сильна спрага. Якщо відсотки втраченої води збільшаться до 10, то у людини почнуться галюцинації. При втраті в 12% людина не зможе відновитися без допомоги лікаря. При втраті в 20% людина помирає.

Бережіть воду – вона колиска життя на землі!

 

22.03.2017 | Aдмін | Читати далі

Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Сонячні люди

21 березня відзначається міжнародний день людей з синдромом Дауна. День проведення вибраний не випадково, це двадцять перший день третього місяця пов’язаний з 3 копіями 21-ої хромосоми.

Міжнародний день людини з синдромом Дауна ставить перед собою мету привернути увагу суспільства до проблем людей з обмеженими здібностями, адже вони трохи відрізняються від звичайних людей в плані інтелекту і зовнішністю , багато хто з них страждають від вроджених вад серця, але своєю добротою, щирістю і безпосередністю компенсують все те , в чому вони відрізняються від звичайних людей, а часто і перевершують їх.

Мої Стасік та Настуня (з синдромом Дауна ) відрізняються від багатьох звичайних людей приголомшливою душевністю, відкритістю і наївністю. Вони дуже добродушні, життєрадісні і позитивні дітлахи , самі охоче прагнуть до спілкування. Чим більше вони спілкуються зі звичайними однолітками в школі, на майданчиках під час перерви - тим менш помітно відставання в розвитку, краще психічний і фізичний розвиток таких дітей.

Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. А ми –  дорослі, батьки , педагоги допоможемо їм розкритись у цьому світі .

Вони не просто прийшли в цей світ. Такі дітки відчувають людей дуже глибоко… І нам потрібно у них вчитися тепла та щирості. Бог такими дітьми не лише батьків випробовує, але й усіх навколо.

Люблю вас, мої курчата !!!

 

                                                                             Людмила Загарій, заступник директора з виховної роботи Баланівської ЗОШ І-ІІІ ст.

22.03.2017 | Aдмін | Читати далі

Всесвітній день щастя

Чим старше ви стаєте, тим більш, просто зобов’язані бути щасливішим! Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасника-довгожителя мали позитивне ставлення до життя.

Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН, 28-го червня 2012- го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам - членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.

За офіційним думку ООН, сприяння процесам сталого розвитку, справедливості та викорінення злиднів, більш комплексного та збалансованого підходу до економічного зростання, активне сприяння благополуччю всіх народів, невід’ємно стосується питань забезпечення щастя як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому.

 Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо всім і кожному бути щасливим! Нагадуємо, що навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас. Щастя і радість - це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше! Будьте щасливі, і сьогодні, і кожен день свого життя,  зі святом!

 

22.03.2017 | Aдмін | Читати далі

Зроблено в Україні. Христина Алчевська

Народилася письменниця 16 березня 1882 року в Харкові. Батько її- Олексій Кирилович — громадський діяч, людина передових поглядів- брав участь в українських просвітницьких гуртках; мати- Христина Данилівна — була відомою діячкою народної освіти, організатором просвітницької праці серед селянства і робітників. Атмосфера, в якій зростала майбутня поетеса, інтерес і любов її рідних до народного слова, обрядів, звичаїв виховали в ній естетичні смаки, визначили подальший шлях у житті. Х.О. Алчевська навчалася в Харківській жіночій гімназії, а згодом пройшла педагогічну підготовку на вищих педагогічних курсах у Франції, в Сорбонні (1902).

    Свої перші вірші та оповідання десятирічна Христя помістила в рукописному журналі «Товарищ». Незабутнім для молодої Алчевської стало особисте знайомство з українськими письменниками: М. Коцюбинським, Лесею Українкою, В. Стефаником, М. Старицьким на урочистому відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві (1903).

   Із 1903 року Х. Алчевська працює в недільній школі, де, попри заборону, читала учням українські книжки. Водночас вона робила перші кроки в нелегальній діяльності, спробувала створити український жіночий гурток. Дебютувала у листопаді 1905 року поетичним зверненням «До дітей мого краю» у газеті «Хлібороб». 1905 р. Христина Олексіївна працювала викладачем української та французької мов у середніх і вищих навчальних закладах Харкова. Тоді ж написала ряд художніх творів, спочатку російською, потім українською мовами, в яких відбилися настрої та сподівання демократичної інтелігенції, засуджувалися соціальна нерівність й національний гніт. Її вірші друкувалися майже в усіх тогочасних українських періодичних виданнях: «Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник» та ін.

     Протягом 1907-1917 рр. у різних видавництвах вийшло дванадцять поетичних збірок Х.О. Алчевської, а саме: «Туга за сонцем» (1907), «Сонце з-за хмар» (1910), «Пісня життя» (1910), «Вишневий цвіт» (1912), «Пісні серця і просторів» (1914), «Сльози» (1915), «Встань, сонце!», «Мандрівець», «Грезы» (1916), «Пробудження» (1917). Перу письменниці належать такі глибоко психологічні прозові твори, як «На отлет», «На роковину», «Несвідомо», «Метелик», «Хлоя», «Одірвана гілка». До 50-ї річниці з дня смерті Т. Шевченка Христина написала поезію «Співець великий, син народу» та інші твори, що увійшли до її збірки «Вишневий цвіт». Остання збірка поетки «Clematis» побачила світ у 1922 р. Її першу збірку «Туга за сонцем» позитивно оцінив І. Франко. За висловом поета Христя Алчевська належала до того покоління українського письменства, яке започаткувало ХХ століття в нашій літературі «досить значним піднесенням духу, зростанням ентузіазму, зростом праці на різних полях, виясненням мети, консолідацією сил, небувалим досі загальним оживленням».

   Справжній спалах творчих сил Христі Алчевської припадає на другу половину 20-х років на час дружби з французьким письменником А. Барюсом, і відблиск тієї дружби лягає на останні твори поетеси. Однією з найпомітніших в її письменницькому доробку є драматична поема «Луїза Мішель» (1926, видана 1930). Нею письменниця започаткувала розробку історико-революційної тематики. Свій твір про паризьку комунарку вона будує виключно на достовірному життєвому матеріалі, з багатьма реальними персонажами.

У 1927 р. Христина Алчевська почала вивчати твори А. Барбюса про Першу світову війну. Під їхнім впливом вона створила драматичну поему про героїчний подвиг 26 бакинських комісарів «Загибель юнака» (1931) (з присвятою А. Барбюсу).

      Чимало зробила Х. Алчевська і як літературний критик та публіцист. Вона автор численних літературно-критичних статей, присвячених творчості Т. Шевченка, В. Стефаника, інших українських і російських демократичних постатей кінця XIX- початку XХ ст. («З поля двох письменств», «Майстри слова», «Пам’яті Шевченка», «Дух велетня», «Селянська дитина- Василь Стефаник», «Письменники Карпат і Прикарпаття», «Український гравер Василь Касіян», «Два ненависники війни: О. Кобилянська — А. Барбюс»).

     Х. Алчевська була талановитою перекладачкою. Далеко не все зі створеного нею опубліковано, переважна більшість перекладів залишилась у рукописах. Особливу цінність серед них мають у перекладі російською мовою: збірка «З галицької і нашої літератури» (1915), ліричні вірші та поема «Мойсей» І. Франка; українською мовою: вірші О. Пушкіна, К. Рилєєва (уривок з поеми «Войнаровський»), І. Нікітіна, О. Толстого, Я. Полонського, М. Огарьова. Переклади Христиною Алчевською романів В. Гюго «Бюґ Жарґаль» (1928), «93 рік» (1929), «Трудівники моря» (1931), віршів Вольтера, П. Корнеля — важливий крок у прилученні нашого народу до скарбниці світової літератури. Французькою мовою письменниця переклала вірші Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини.

     Померла Х.О. Алчевська 27 жовтня 1931 р. в Харкові.

Христина Алчевська невтомно втілювала все нові й нові задуми до останніх днів життя, друкувалася у харківських газетах і журналах, була членом Українського товариства драматургів і композиторів, готувала двотомне видання творів, яке після її смерті з різних причин не побачило світ. Вона залишила величезну рукописну спадщину (близько 4 тисяч творів), значна частина якої зберігається у відділі рукописів Інституту літератури НАН України та у Національній бібліотеці ім. В. Вернадського.

     «Мене не викреслите при всьому бажанні з історії ніяк...», — писала Христя Алчевська на схилі своїх літ, добре розуміючи ціну здобутого, дбаючи про багатство духовного потенціалу свого народу. І справді, «пісня життя» Х. Алчевської не змовкла, не загубилась у плині часу, як залишилася живою і нетлінною краща частина її літературної спадщини, як завжди лишаються для вічності найкоштовніші витвори людського духу.

  

22.03.2017 | Aдмін | Читати далі

Зроблено в Україні. Ліна Костенко

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці...

 

Ліна Костенко посідає виняткове місце в українській літературі останніх чотирьох десятиліть не завдяки радикальним творчим експериментам, не з огляду на зайняту політичну позицію чи "провокативний" стиль життя - елементи, з яких критики звикли складати портрет митця і створювати йому похвальну громадську опінію. Ліна Костенко є видатною постаттю українського культурного життя завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, яка характеризує багатьох радянських письменників, здатності мовчати в час, коли це мовчання означало відмову од спокус облаштувати своє життя ціною поступок. Загальне визнання видатної поетеси вона здобула завдяки вмінню синтезувати в своїй творчості найкращі риси української поезії і відкинути гірші. Цими гіршими є  велемовність, сентиментальність, надмірний пафос, оперування надто скромним "словником" символів, що часто зводиться до кількох чи кільканадцяти елементів, запозичених з поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, народної пісні, послугування загальниками, стилізацію, легкість, з якою поезія потрапляє під вплив патріотично витлумаченої мілизни, стереотипність мислення. Ліні Костенко вдалося щасливо уникнути цих шкідливих для лірики ознак, якими позначена творчість багатьох українських поетів, прозаїків, навіть критиків.

Ліна Костенко — одна з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не виглядало як слабкість чи компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони з величезним задоволенням у будь-який спосіб примусили б її мовчати. Але Ліна Костенко користувалась такою великою популярністю і любов'ю читачів, що чиновники просто боялись її чіпати.

Ліна Костенко останнім часом мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а "малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні"...

 

22.03.2017 | Aдмін | Читати далі
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 «198» 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287
Всього новин: 1720