ЗНО: впевнений старт
23 травня 2017 року на базі Флоринської та Бершадської загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів було проведено зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури. Для випускників старшої школи результати ЗНО будуть зараховані як оцінки за державну підсумкову атестацію.
Всі 270 випускників 11-х класів шкіл Бершадського району з’явилися на пункти тестування.
Всього на пункті тестування (Бершадська ЗОШ І-ІІІ ст. №1) зареєстровано 210 учасників, з’явилось – 208.
На пункті тестування (Флоринська ЗОШ І-ІІІ ст.) зареєстровано 203 учасників, з’явилось – 199.
На пунктах тестування були присутні громадські спостерігачі, по 7 в кожному пункті тестування.
ЗНО пройшло відповідно до норм чинного законодавства. Позаштатних ситуацій не було.
Іван Кустрич, головний спеціаліст відділу освіти, фізичної культури та спорту
Пам'ятні дати: Міжнародний день біологічного різноманіття
Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі 50 років можуть погіршитися
Двадцять другого травня, щорічно, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES /55/201 від 08.02.2001 року, відзначається Міжнародний день біологічної різноманітності
Біологічне різноманіття продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі 50 років можуть погіршитися.
Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:
Ø Втрата та фрагментація природного середовища;
Ø Конкуренція з боку інвазивних видів;
Ø Забруднення навколишнього середовища;
Ø Глобальні кліматичні зміни;
Ø Опустелювання;
Ø Зростання населення і надмірне споживання;
Ø Безрозсудне використання природних ресурсів.
Багато з цих факторів є результатом діяльності людей. Над цими фактами слід задуматись!
Пам'ятні дати: День пам’яті померлих від СНІДу
Мінімум 35 мільйонів осіб померли від причин, пов’язаних з ВІЛ
За даними ВОЗ, наприклад, в 2015 році 36,7 мільйона людей були інфіковані ВІЛ і 1,8 мільйона з них - діти. Переважна більшість людей з ВІЛ живе в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. За оцінками, 2,1 мільйона людей в світі набули ВІЛ-інфекцію в цьому році. На сьогоднішній день мінімум 35 мільйонів осіб померли від причин, пов’язаних з ВІЛ, з них 1,1 мільйона в 2015 році.
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Вперше цей день був відзначений ще в 1983 році в Сан-Франциско США. На той момент у світі було зареєстровано лише кілька тисяч випадків захворювання на цю страшну хворобу і про неї практично нічого не було відомо. Організаторами проведення акції пам’яті померлих від СНІДу стали люди, яких особисто торкнулася ця трагедія, що пережили біль втрати рідних і друзів.
Мета «Дня пам’яті померлих від СНІДу» є привернення уваги населення до цієї проблеми, профілактики цього захворювання, а також привернення уваги влади до соціального захисту ВІЛ-інфікованих.
Статистика померлих від СНІДу в світі катастрофічна. Від СНІДу померло людей вже більше, ніж було вбито у Другій світовій війні в цілому.
У День пам’яті померлих від СНІДу проводяться панахиди, ходи зі свічками, теле-та радіопрограми, просвітницькі акції, благодійні концерти, художні виставки, присвячені проблемам СНІДу.
В даний час завдяки останнім досягненням в розширенні доступу до антиретровірусної терапії (АРТ) життя ВІЛ-позитивних людей стало більш тривалим і більш здоровим. Крім того, отримані підтвердження того, що АРТ запобігає подальшу передачу ВІЛ.
Станом на середину 2016 року 18,2 мільйона людей в світі отримували АРТ, тобто 46% з 36,7 мільйона осіб з ВІЛ.
Ваше здорв'я і ваш вибір - у ваших руках!
Пам'ятні дати: День пам’яті жертв політичних репресій
До середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори
Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.
Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.
Пам′ятаймо, щоб не повторити!
Визначні дати: День Європи в Україні
З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи». У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.
Освітяни Бершадщини активно приєдналися до святкувань з нагоди днів Європи в Україні. 19 травня в центральному парку Бершаді відбулась ціла низка заходів: виставки, майстер – класи, виступи шкільних євроклубів, тематична вікторина «Подорож по Європі», пісні та поезія мовами країн Євросоюзу, танці та тематичний флеш – моб. Свою роботу представляли євроклуби Джулинської, П′ятківської, Баланівської, Флоринської школи та Бершадських ЗОШ №1 та №3. Позашкілля – Станція юних натуралістів та Будинок дитячої творчості, оформили виставку робіт гуртківців під загальним девізом «Україна – це Європа!». Запропонували майстер-класи з виготовлення традиційних сувенірів України – ляльок-мотанок, та виробів з паперу з елементами європейської та української символіки. Пісні різними мовами, поезія та проза відомих європейців, запальні танці у виконання нашого майбутнього – дітей, ще раз показали, що Україна гідна зайняти місце у союзі європейських держав ! Україна – це Європа!
Джулинська вишиванка
Традиційно у День української вишиванки 18.05.2017 року вчителі Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів провели святкові заходи національно-патріотичного спрямування для учнів: конкурс на кращу вишиванку с. Джулинка, народні розваги, ігри та українські забавлянки, презентацію творчості народознавчого гуртка «Вишиванка» (керівник Гріщенко Л.М.), урочисту ходу в українських народних строях, флеш-моб «Ми – маленькі українці».
Лариса Заміхора, заступник директора з виховної роботи
Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів