Пам'ятні дати: Міжнародний День інвалідів

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - інвалід, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про інвалідів в основному трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних інвалідів на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Сучасне суспільство нарешті вирішило зробити крок до власної цивілізованості. Не можна не відзначити, що ті заходи, які були вжиті з боку офіційних державних структур багатьох країн, громадських організацій і громадянської позиції не байдужих до проблем інвалідів людей, принесли в нашу цивілізацію ті ноти надії, які раніше просто ігнорувалися. В кінці двадцятого сторіччя, з 1983-го по 1992-й рік, Організацією Об’єднаних Націй було проведено своєрідне «Десятиліття інвалідів». Час, у який наше суспільство постаралося дати собі відповідь, знайти себе в цій проблемі. Результати цього пошуку дали позитивні результати. Про проблеми інвалідів заговорили, їх перевели в площину активних практичних рішень, права інвалідів почали закріплювати на законодавчому рівні. Робота прийняла системний характер.

На 47-й сесії у 1992-му році Генеральна Асамблея ООН в спеціальній резолюції № A/RES/47/3 проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3-е грудня стало датою Міжнародного дня інвалідів. Цілі цього Дня були виражені окремою резолюцією № A/RES/47/88, прийнятої на тій же сесії. Заходи, до яких в цей День закликає всі країни ця шановна міжнародна організація, повинні бути спрямовані на інтеграцію інвалідів у життя нашого суспільства. Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

У цей День ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що інваліди можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

 

03.12.2016 | Aдмін | Читати далі

Пам'ятні дати: Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини. Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту все змушує нас відчувати глибоку тривогу. З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу. За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.

На рахунку цієї хвороби вже безліч мільйонів людських життів, щорічно до їх числа додається ще і ще й цей рахунок вже давно не на нашу користь. Звичайно ж, завдяки численним дослідженням, вченим і медикам вдалося хоч якось медикаментозно приборкати її активність у людському тілі, однак дорожнеча цих методів і лікарських препаратів як завжди дає значний карт бланш її розвитку та поширенню. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому. У відсотковому відношенні ця хвороба по колишньому характерна переважно для основних груп ризику. Завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розповсюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, проте він і досі залишається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.

Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом . Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена на 1-е грудня і вперше відзначена в 1988-му році.

Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року. Ця ідея належала американському художнику Франку Муру.

Ми сподіваємося, що одного разу можна буде сказати - зі СНІДом покінчено! 

01.12.2016 | Aдмін | Читати далі

День в історії. Референдум - витоки незалежності

Рівно 25 років тому – 1 грудня 1991 року – в Україні відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт проголошення незалежності України, ухвалений 24 серпня 1991 року Верховною Радою України, за який тоді проголосували 346 народних депутатів.

Напередодні референдуму великий вплив мала небайдужа позиція української інтелігенції, зокрема, пристрасне слово відомої письменниці Ліни Костенко, з яким вона звернулася до громадськості: «Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!».

1 грудня 1991 року 90,92% виборців дали ствердну відповідь на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Позитивну відповідь дало населення всіх областей України, незалежно від національної приналежності.

Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла б підтримки більшості громадян. Зокрема, в Криму за незалежність проголосували 54,19 відсотка громадян, у Севастополі – 57,07 відсотка, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80% громадян. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95 відсотків громадян.

Саме Всеукраїнський референдум наділив ухвалений Верховною Радою Акт проголошення незалежності України тією юридичною силою, яка дозволила ствердити, що Радянський Союз, як об’єкт міжнародного права, перестав існувати, а на політичній карті світу з’явилася нова незалежна держава – Україна!

01.12.2016 | Aдмін | Читати далі

Форум патріотичних ідей

У минулий  четвер, 24 листопада 2016 року, на базі актової зали  КУ Бершадська ДЮСШ «Ровесник» відбувся  перший районний форум українських патріотичних справ дітей та учнівської молоді «Я – громадянин України!». Запрошених гостей вразила своєю самобутністю та  змістовністю виставка «Світ очима дітей»,  яку підготували Бершадська станція юних техніків та бершадські загальноосвітні школи №1 та №3. Проникливі фото  розкривали дві змістові лінії: «Я - патріот» та «Я – громадянин України».

Форум, що презентував виховну систему освіти Бершадщини, об'єднав учителів, батьків та учнів у єдиному патріотичному пориві:

 Що таке, друже мій, Україну любити?!

Бути разом у радості й горе ділити.

Дихать з нею повітрям одним і летіти.

Серцем вірити в неї і сил не жаліти.

Працювати невтомно до сьомого поту,

Не цуратись ніколи важкої роботи,

У великого світу найкращому вчитись,

І сумлінно за долю щасливу молитись.

 

Поважати й цінити в ній кожну людину,

І здобутками славити милу країну,

Та історію – матір свою шанувати,

Батьківщину святу в мить страшну захищати.

Рідну мову нащадкам, як скарб зберігати,

Гордо прапор нести, гордо гімн свій співати.

З Богом в думці і в справі Вітчизною жити

Це і є, друже мій, Україну любити.

 Агітбригада Бершадської ЗОШ №1  «Бершадська школяда» щиро вітала гостей серед яких були перший заступник голови Бершадської РДА Ольшевський В.Е., заступник голови Бершадської районної ради Пересунько С. В., секретар Бершадської міської ради Рижавська О.В. та начальник відділу виховної роботи КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» Коц О.І. 

29.11.2016 | Aдмін | Читати далі

Сонячна Квітка запрошує до гри!

 

 

 

ПЕРША МІЖНАРОДНА ГРА

ЗІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ «SUNFLOWER»

ВІДБУДЕТЬСЯ 30 ЛИСТОПАДА 2016 РОКУ

 

28.11.2016 | Aдмін | Читати далі

ЗАПАЛИ СВІЧКУ. ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Четверта субота листопада – день пам‘яті жертв голодоморів в Україні.

Три голодомори 1921–1923 рр., 1932–1933 рр. та 1946–1947 рр., які влаштувала Російська імперія, що на той час називалася СРСР, були актами геноциду українського народу. Вони призвели до багатомільйонних людських втрат. Пам‘ятаймо про це...

 

 

 

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив то в селі пусту комору,

З якої зерна вимели дотла?

Як навіть вариво виймали із печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі,

Із торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чого ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,

Греби, нічого людям не лишай!

Хто ж села, вимерлі на Україні

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв!

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах...

А кажеш - не було голодомору?

Дмитро  Білоус

 

 

 

Горить свіча. І схлипує теплом і сумом…

Через роки… І в майбуття...

Я знаю, як мама з бабцею голодували!

І як дідуся Станіслава за нізащо замордували!

Як батько їв гнилий буряк

І… як кричав,  голодний,  у колисці…

Так нас мільйони полягло –  у кожному селі,  і в місті…

Та не змогли вони тоді забрати в нас свободу!

Бо не зламать ні  України, ні мого волелюбного народу!!!

 

Марія Цимбалюк

 

 

 

 

 

26.11.2016 | Aдмін | Читати далі
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 «216» 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287
Всього новин: 1720