На виконання  річного плану Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації на 2016 рік   12 лютого працівниками Департаменту було проведено День контролю у  відділі освіти Бершадської райдержадміністрації. Здійснено виїзні перевірки  у Бершадській ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 ( В.В.Оніщенко), Великокиріївській ЗОШ І-ІІІ ст. (Т. А.Соколюк), Джулинській ЗОШ І-ІІІ ст.(М.П.Шевчук).

Перелік навчальних предметів, з яких особи, що виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2016 році, проходитимуть зовнішнє незалежне оцінювання: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, російська мова, англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова.

      Кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право на складання тестів не більше як із чотирьох предметів.

Реєстрація осіб для проходження зовнішнього незалежного оцінювання здійснюватиметься з 1 лютого до 4 березня 2016 р.

     Звертаємо вашу увагу, що реєстрація для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні осіб, яким станом на 01 вересня 2015 року виповнилося 16 років, буде відбуватися за паспортами. Зважаючи на стислі терміни реєстрації (з 01 лютого до 04 березня 2016 року), радимо якнайшвидше розпочати процедуру отримання паспортів. 

Виведення радянських військ з Афганістан  почалося 15 травня 1988 року, відповідно до укладених в квітні 1988 року Женевських угод. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в дев'ятимісячний термін, тобто до 15 лютого наступного року.  За повідомленнями, в перші три місяці Афганістан покинули 50183 військовослужбовців . Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року.  Операція з виведення  військ постійно піддавалася  атакам з боку моджахедів. за інформацією газети «Вашингтон пост», всього в цей період було вбито 523 радянських солдата. 

15 лютого 1989 року генерал-лейтенант Борис Громов, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який переступив по Мосту Дружби кордон двох країн. Насправді на території Афганістану залишалися як радянські військовослужбовці, що потрапили в полон  до афганських моджахедів, так і  підрозділи прикордонників, що прикривали виведення військ та повернулися на територію СРСР лише в другій половині дня 15 лютого. 

Цього року виповнюється 98-ма  річниця Крутянського бою – події, яка набула для українського народу символічного значення. Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

Крути… Маленька цяточка на мапі України. Проте й сьогодні, майже через століття, в умовах нової російсько-української війни, ця  подія привертає до себе увагу суспільного загалу. Дійсно, з військової точки зору – це лише трагічний фрагмент, майже епізод певної військової операції, що називалася обороною Бахмацького вузла на залізничній лінії Конотоп – Київ, чи стисліше – оборонний бій нашого війська при станції Крути 29 січня 1918 р. з більшовицькими загонами. Проте з точки зору історії ми маємо всі підстави стверджувати, що саме від Крут, а не від формальних офіційних дат бере початок українська визвольна революція. Крути стали початком нової доби в історії України. Бо саме вони засвідчили: власну державу треба захищати зі зброєю в руках. І саме та обставина, що мученицьку смерть в ім’я України прийняли її юні діти, робить цю подію такою болюче-нестерпною, що не піддається забуттю.

Отже, в кінці грудня 1917 року уряд більшовицької Росії розпочав війну проти Української Народної Республіки. У січні 1918 року до Києва почали наближатися три більшовицькі військові угрупування під командуванням колишнього полковника царської армії М.Муравйова. Щоб відбити навалу ворожих військ і захистити Україну від інтервенції, 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під Бахмачем на Чернігівщині студенти-добровольці Українського народного університету, Київського університету імені Святого Володимира, учні старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії та невеликий загін Вільного Козацтва дали бій наступаючій більшовицькій армії.

Протягом п’яти годин патріоти-добровольці стримували натиск професійної більшовицької армії, але сили були нерівні. Бій під Крутами закінчився українською поразкою. В тому бою загинуло 250 українських студентів та гімназистів, 10 старшин, 32 юнаки потрапили в полон і були закатовані російськими солдатами. Решту поранених відвезли до Харкова. За свідченнями очевидців, з 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. Уже опісля звільнення України від більшовицької армії 19 березня 1918 року в Києві, на Аскольдовій могилі, відбулися похорони полеглих у бою під Крутами. Тоді стало відомо, що, увірвавшись до Києва, більшовицьке військо влаштували тотальний терор, розстрілявши на вулицях Києва більше 5 тисяч мирного населення тільки за те, що люди розмовляли українською мовою.

За Бабин Яр віддячить Бог сповна!

Життя та смерть - взаємні між собою,

Яким останній крок буде - не знає ще ніхто !

Бо істина з брехнею веде завжди двобої:

Незроблене - ще буде. А зроблене - було.

Коли у Бабин Яр ішли невинні люди,

Фашисти твердили : «У щастя вас ведуть»

…Але ламали руки, затоптували груди...

Насправді у безодню привів той темний путь...

Там не жаліли ні старого, ні дитину.

В руках вже мати не тримає немовля...

Вони горіли в пеклі у страшну годин –

Здригалась аж до неба вся земля.

Пробачити катів, які вас убивали

Й топтали націю, розстрілюючи вас !!!

Батьків ті нелюди безжально розпинали,

Але за все настане ще розплати час!

Невинні люди замордовані до смерті,

Пішли у муки та страждання від вогню...

Хай від німецьких куль фашисти будуть мертві –

Вони ж «забрали хліб, залишивши стерню»...

В землі не скрилось, тліном не взялось

Витке і ніжне золото волось,

Блищить на мокрій твані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів,

І дотліває, кинутий набік,

Закровлений дитячий черевик

Микола Бажан

Кожен рік двадцять дев’ятого вересня серце стискається при згадці про Бабин Яр... Минуло не так багато часу з тієї страшної трагедії.

У тисяча дев’ятсот сорок першому році двадцять дев’ятого та тридцятого вересня сталася страшна подія - розстріл нацистами євреїв. Загинуло майже тридцять чотири тисячі, серед них і діти. Невже в цьому злочині винною є національність? У чому були винні ті нещасні люди? Саме така страшна ненависть до євреїв створила таке горе. Бабин Яр показав, яке важливе значення мала національність в часи Другої Світової війни. Розстріли лише за те, що ти єврей.

Страшне і свідоме винищення нації нацистами змушує задуматись нас і  сьогодні. Національність як тавро, що виокремлює тебе поміж інших, вона нагадує тобі про твоє походження, твоє коріння , твою віру та предків. Національність - це  те,чим зараз пишається кожен. Ми гордо називаємо себе українцями, інші  називають себе білорусами або поляками . І кожен з повагою відноситься один до одного.