Зроблено в Україні. Катерина Білокур - дивна квітка на полотні України!...

Білоку́р Катери́на Васи́лівна (25 листопада (7 грудня) 1900, с. Богданівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 10 червня 1961, с. Богданівка, Яготинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Слова Пабло Пікассо облітають весь світ: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ! »

Життєвий і творчий шлях талановитої художниці Катерини Василівни Білокур не має аналогів у світовому мистецькому просторі. А як вона сама оцінювала своє життя?

Автобіографічний нарис Катерини Білокур.

«Я, громадянка Богданівської сільради Шрамківського району Полтавської області (на сьогодні Яготинського району, Київської області), Катерина Василівна Білокур, родилась в 1900 році, 24 листопада (по старому стилю) в селі Богданівці бувшого Пирятинського повіту на Полтавщині в сімї селянина.

Я на свою лиху годину рано в дитячі роки почала вчитись читати, а коли дожила до шкільного віку, то дід мій та батько порадились: «Навіщо, мовляв, Катрю віддавати в ту школу, як вона й сама вміє вчитись читити? Та й не буде вона рвати свити щодня, надіваючи та скидаючи, та й не буде драти чобіт, щодня ними човгаючи по землі сирій і снігу мерзлому, ходячи в школу, а буде вона дома сидіти, потроху не веретені прястиме, і купимо ми сяку-таку книжечку — нехай вона з неї і учиться грамоти. Треба її змалечку до діла привчити, щоб з неї хороша господарка була, а грамота — то таке: бабі міністром не буть!»

О, сказав мій мудрий дід! І як сказали, так і постановили. І сидить хороше чорнобриве дівчатко і малими руками виводить тонку довгу нитку і намотує її на веретено, а перед нею на клочках лежить невелика книжечка. І як часом я заглядаю в ту книжечку, то мати від печі гукають: «Е Катре, хоч тобі і дозволили учитись, а ти не дуже задивляйся у книжку, а частіше, а більше дивись на гребінь та мичку, щоб пряжа в тебе була тонка й рівна, та щоб засовів не було!» І оце начало і кінець, оце моя початкова, середня і вища освіта цьому й закінчилась. І по волі мого зростання зростала і всяка сільська господарча робота на мої руки. А про малювання — я ще тоді не розуміла, що воно в світі існує. А пізніше, коли я взнала за існування того святого малярства, та дещо і собі спробувати. А коли мої рідні побачили, то й сказали мені: «Катре, не бери ти собі цього в голову, бона це треба розумної голови і великої школи, а куди тобі дурній за цеє велике діло братись? Он я був у Смотриках у живописця, він ікони малює. Дак куда! Він чоловік розумний. А ти — дурна!» —  і батько спльовували з таким презирством, що я думала: «А, може й справді я дурна?» —  кидала своє гірке малювання. Та деж то покинеш? Як найде на мене, як старі люди кажуть той штих, — куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, — слідом за мною. Та й спати я ляжу, а воно мені вчувається, воно мені ввижається, та ніби щось до мене промовляє, щоб я його не кидала, щоб я його не цуралась, щоб я його малювала, та чи на папір,чи на полотно виливала. То було вкраду в матері білого полотна, та візьму вуглину, та залізу куди-небудь у затінок, щоб мене ніхто не бачив і не чув,та й почну виводити чорним по білому і хати і млини, і дерева. А іноді таке на мене найде, що почну малювати щось таке, як ото кажуть фантастичне, — то смішне, то страшне, а іноді таке дивовижне, таке привабливе, що й надивитись не можна! І розвішаю я ті твори свої у тім затінку, і дивуюсь з них, і плачу над ними, і регочусь, як божевільна, що зуміла таке витіять! І були випадки, що в такому екстазі мене ловили!... Ну багато говорити, та ніколи слухати. Мати було аж плачуть: «Ото, — кажуть — наказав нас Господь такою дочкою! У людей дочки в  таких літах уже заміж повиходили, їх матері зятів мають, а наша (не при хаті згадувати!) чортів малює!». А батько: «А що, бабо, не я тобі казав: не заступайся за нею, стервигою, як я її б,ю! Та нашу Катрю треба так бити, як ото в старовині співали: «Та зроби сину із дроту нагайку, та й бий сучку з вечора й до ранку!» — то може, хоч тоді на свій строй повернем».

07.12.2017 | Aдмін | Читати далі

Як проходить олімпіада з трудового? А ось як!..

02 грудня 2017 року на базі районної станції юних техніків ( директор Бабій-Парахонич Олена Олександрівна) був проведений ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання. В олімпіаді брало участь 72 учні: 43 дівчинки та 29 хлопчиків.

ІІ етап олімпіади передбачав два тури: Перший тур це написання тестових завдань, над яким учні працювали протягом години.  Другий тур районної олімпіади безпосереднє  виготовлення певного виробу.

Дівчатка 8-9 класи виготовляли «прихватку кухонну», а 10-11 класи виготовляли «прихватку-рукавицю».

16 хлопчиків 8-9 класу маючи у своєму користуванні певний перелік матеріалів розробляли дизайн та виготовляли виріб: «Брелок». Виріб повинен був відповідати своєму функціональному призначенню та мати естетичний вигляд. Залежно від розробленого дизайну, уподобань та від володіння учнями художніми техніками виріб оздоблювався. 13 хлопців 10-11 класів розробляли дизайн та виготовляли виріб: «Футляр для флешки».

Фахове журі мало досить непросту роботу, адже вироби у всіх учасників вийшли дуже вдалими, зі смаком, функціональними!

Алла Олійник, методист РМК

06.12.2017 | Aдмін | Читати далі

Вісті зі шкіл. Про спорт англійською!.. Зустріч у П'ятківській школі

1 грудня 2017 року на базі П’ятківської  ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся районний семінар учителів англійської мови за темою:«Формування ключових і предметних компетентностей школярів шляхом здійснення діяльнісного підходу в організації освітнього процесу на уроках англійської мови».

Учасники семінару відвідали урок англійської мови у 6 класі за темою «Спорт» (учитель англійської мови П’ятківської ЗОШ І-ІІІ ст. Янчук Аліна Анатолівна).

Так як у школі вивчається одразу дві іноземні мови, то учні продемонстрували відмінні навички говоріння французькою мовою у ході позакласного заходу за темою «Рандеву з французькою піснею і поезією» (учитель французької мови П’ятківської ЗОШ І-ІІІ ст. Дяк Галина Іванівна).

Практичним психологом П’ятківської ЗОШ І-ІІІ ст. Візнюк Світланою Семенівною було проведено цікавий психологічний тренінг з елементами арт-терапії «Дорога до себе».

Семінар пройшов у дружній, творчій атмосфері. Висловлюємо подяку адміністрації закладу за належну організацію заходу!

Алла Олійник, методист РМК 

06.12.2017 | Aдмін | Читати далі

День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Не дивлячись на виниклі економічні та інші труднощі, які випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій на пострадянському просторі. На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.

До складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

06.12.2017 | Aдмін | Читати далі

Пам'ятні дати: Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтерів)

Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/40/212.

ООН закликала держави здійснити заходи з метою підвищення поінформованості про важливий внесок служби добровольців і тим самим спонукати ще більше людей в усіх сферах діяльності пропонувати свої послуги в якості добровольців як на батьківщині, так і за кордоном.

Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.

У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.

04.12.2017 | Aдмін | Читати далі

«Серебрія серце гріє»

 «Серебрія  серце гріє»  під такою назвою в сільському будинку культури села відбулась презентація книги Григорія та Віктора Погончиків.

Зал був переповнений глядачами, які оплесками зустріли видавців книги про їх рідне село.

Презентацію книги чудово вела Людмила Звонська. Свято відкрив сільський голова С.А.Люльчак. Автори книги  Григорій та Віктор розповіли як писалася книга, збиралися матеріали, як допомагали жителі села, подякували спонсорам. З вітальним словом виступили спонсори книги О.Ф.Кавун та О.І.Ковбасюк. На святі виступили з вітаннями заступник голови районної ради С.В. Пересунько, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Н.М.Герасимчук, редактор районної газети «Бершадський край»  Ф.Х. Шевчук, поет, лауреат премій ім. В.Думанського М.С.Рудик прочитав власні твори.

Учасники зібрання поклали квіти до загиблих односельців у роки Другої Світової війни, щирими словами вдячності розповіли про односельців, учасників АТО.

Учасники художньої самодіяльності порадували гарним змістовним концертом, а саме соліст сільського будинку культури С.Звонський, методист районного будинку культури І.Жучишина та інші.

Жителі села, учасники заходу, як цінний скарб, отримали чудову книгу про рідне село «Серебрія серце гріє».

 

За матеріалами сайту Бершадської РДА

02.12.2017 | Aдмін | Читати далі
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 «152» 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287
Всього новин: 1720