"Національність як тавро. Чи можливий Бабин Яр у ХХІ столітті?" ІІ місце

Як іноді страшно стає від думки , що зло знову може повернутися і поглинути людські життя. Невже нашу націю можуть знищити?..

Чомусь уже давно повісили на нас тавро «хохол» і ще насміхаються, додаючи до нього інші зневажливі синоніми. Але чому? Наші предки ніколи не були жорстокими вбивцями, загарбниками, а от наша земля до цих пір є «ласим шматком» для чужинців. Чому ж нас так ображають, зневажають, «таврують»? І це в наш час...

Кажуть , що «ярлики» або «тавро» на представників інших національностей вішають країни, де бракує рівності або є надлишок національних суперечностей. Особливо масово навішували ярлики панівних народів, у яких з цієї причини виробилася завищена самооцінка. А ще іноді трапляється, що з′являється одна «одержима» людина і нав’язує свою думку про те, що слід винищити «жидів» чи «чурків».

Невже у XXI столітті знову можливий геноцид? І що - тепер прийшла черга «хохлів»? У чому наша вина? Хіба хтось із нас, простих смертних, винен у їхній надмірності, жадібності та одержимості?!...



 Здається, наші прадіди, діди, батьки усе своє життя чогось і когось боялись, а навіть іноді соромились зізнатись, що ми - українці. Але тепер прийшов той час коли ми гордо кажемо - ми українці!. Так, саме Українці, бо наші предки , не дивлячись на всі перипетії долі, - це люди з великої літери. І неважливо, яке тавро їм повісили «укр», «укроп», «хохол» чи «малорос»... Суттєво те, що ми зрозуміли хто ми є, і як для нас це важливо. Головне, щоб нам і нашим політикам вистачило б мудрості, аби ніколи не допустити повторення трагедії Бабиного Яру, геноциду нації.

Нація існує доти, доки існують люди , готові її захищати. А ми готові!

 

 

 Сиджу і здригаюсь від думки страшної:

Невже повертається Чорний Дракон?

Хіба цей слуга смерті німої

Ще раз переступить моралі закон?

Велика розруха, страждання і сльози...

Освенцим, Дахау, Бухенвальд і Шталаг?

Крики і сльози, мордування, погрози,

Ув’язнення «щирих», а потім –  ГУЛАГ.

І так як той Вовк, що із лігва виходив,

Тепер в нас з,являється новий тиран.

Той бідних євреїв до смерті доводив,

Цьому ж заважає українець Іван.

Спочатку в нас Криму шматок відтяли,

Тепер пазурі устромили на Схід...

Багаті так «дерлись» - чуби ж лиш тріщали...

У чому ж тут винен простий чоловік?

Хіба ще трагедій в нас мало по світу?

Навіщо ж нам ще один Бабин всім Яр?

Тримаймося , браття, Христово Завіту:

Від злоби й насилля загине зброяр.

 

 Богдан Запорожець, учень 9 класу Дяківської ЗОШ І-ІІ ст.



28.01.2016 | Aдмін

Вернутись назад