"Національність як тавро. Чи можливий Бабин Яр у ХХІ столітті?" ІІІ місце
В землі не скрилось, тліном не взялось
Витке і ніжне золото волось,
Блищить на мокрій твані крутоярів
Розбите скло старечих окулярів,
І дотліває, кинутий набік,
Закровлений дитячий черевик
Микола Бажан
Кожен рік двадцять дев’ятого вересня серце стискається при згадці про Бабин Яр... Минуло не так багато часу з тієї страшної трагедії.
У тисяча дев’ятсот сорок першому році двадцять дев’ятого та тридцятого вересня сталася страшна подія - розстріл нацистами євреїв. Загинуло майже тридцять чотири тисячі, серед них і діти. Невже в цьому злочині винною є національність? У чому були винні ті нещасні люди? Саме така страшна ненависть до євреїв створила таке горе. Бабин Яр показав, яке важливе значення мала національність в часи Другої Світової війни. Розстріли лише за те, що ти єврей.
Страшне і свідоме винищення нації нацистами змушує задуматись нас і сьогодні. Національність як тавро, що виокремлює тебе поміж інших, вона нагадує тобі про твоє походження, твоє коріння , твою віру та предків. Національність - це те,чим зараз пишається кожен. Ми гордо називаємо себе українцями, інші називають себе білорусами або поляками . І кожен з повагою відноситься один до одного.
Але в ті страшні роки війни це було не так. Не можна було бути євреєм, лише арійцем. Є лише арійці, а інші – раби... Саме те страшне тавро єврея на тобі могло стати приводом до розстрілу. Так не має і не може бути, бо національність у відношеннях між людьми не є важливою. Не можна виділяти окрему націю чи расу, всі рівні і однакові в правах, і всі мають право га гідне життя та існування .
Найжахливішим є те, що Бабин Яр може повторитися і в наш час. Війни, які відбуваються у світі, змушують замислитися над цим. Нетерпимість до іншої раси чи національності вже багато разів нагадувала про себе. Жертви Бабиного Яру й досі свідчать про кривавий злочин проти людства, про страшну й безглузду дискримінацію.
Маємо пам’ятати про ті події й намагатися уберегти світ від подібних трагедій. Планета і до цих днів потопає в крові невинних жертв війни.
Ніколи не треба забувати, яку страшну ціну заплатили українці за мир і свободу. Не можна нехтувати цим.
Ми пам’ятаємо Бабин Яр до цих днів, згадуємо та виносимо уроки з тих кривавих подій. Хай ці страшні приклади людської жорстокості залишаться у нашій пам’яті. І хай у світі настане мир, спокій, тиша. Ніколи не забувайте про загиблих. Робіть висновки… А головне, ніколи не ставте національність вище загальнолюдських цінностей!
Тодоренко Роман, учень 11 класу Осіївської ЗОШ І-ІІІ ст.
28.01.2016 | Aдмін