"Національність як тавро. Чи можливий Бабин Яр у ХХІ столітті?" ІІІ місце

В землі не скрилось, тліном не взялось

Витке і ніжне золото волось,

Блищить на мокрій твані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів,

І дотліває, кинутий набік,

Закровлений дитячий черевик

Микола Бажан

Кожен рік двадцять дев’ятого вересня серце стискається при згадці про Бабин Яр... Минуло не так багато часу з тієї страшної трагедії.

У тисяча дев’ятсот сорок першому році двадцять дев’ятого та тридцятого вересня сталася страшна подія - розстріл нацистами євреїв. Загинуло майже тридцять чотири тисячі, серед них і діти. Невже в цьому злочині винною є національність? У чому були винні ті нещасні люди? Саме така страшна ненависть до євреїв створила таке горе. Бабин Яр показав, яке важливе значення мала національність в часи Другої Світової війни. Розстріли лише за те, що ти єврей.

Страшне і свідоме винищення нації нацистами змушує задуматись нас і  сьогодні. Національність як тавро, що виокремлює тебе поміж інших, вона нагадує тобі про твоє походження, твоє коріння , твою віру та предків. Національність - це  те,чим зараз пишається кожен. Ми гордо називаємо себе українцями, інші  називають себе білорусами або поляками . І кожен з повагою відноситься один до одного.



Але в ті страшні роки війни це було не так. Не можна було бути євреєм,  лише арійцем. Є лише арійці,  а інші – раби... Саме те страшне тавро єврея на тобі могло стати приводом до розстрілу. Так не має і не може бути, бо національність у відношеннях між людьми не є важливою. Не можна виділяти окрему націю чи расу, всі рівні і однакові в правах, і всі мають право га гідне життя та існування .

Найжахливішим є те, що Бабин Яр може повторитися і в наш час. Війни, які відбуваються у світі, змушують замислитися над цим. Нетерпимість до іншої раси чи національності вже багато разів нагадувала про себе.  Жертви Бабиного Яру й досі свідчать  про кривавий  злочин проти людства, про страшну й безглузду дискримінацію.

Маємо пам’ятати про ті події й намагатися уберегти світ від подібних трагедій. Планета і до цих днів потопає в крові невинних жертв війни.

Ніколи не треба забувати, яку страшну ціну заплатили українці за мир і свободу. Не можна нехтувати цим.

Ми пам’ятаємо Бабин Яр до цих днів, згадуємо та виносимо уроки з тих кривавих подій.  Хай ці страшні приклади людської жорстокості залишаться у нашій  пам’яті. І хай  у світі настане мир, спокій, тиша. Ніколи не забувайте про  загиблих. Робіть висновки…  А головне, ніколи не ставте національність вище загальнолюдських цінностей!

Тодоренко Роман, учень  11 класу Осіївської ЗОШ І-ІІІ ст.



28.01.2016 | Aдмін

Вернутись назад